Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Форма та порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274.
У заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема місце провадження господарської діяльності.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема місце провадження господарської діяльності .
Отже, фізична особа – підприємець, яка самостійно виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватись вимог статті 298 ПКУ та зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обов’язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».
У разі здійснення діяльності з перевезення пасажирів або вантажів, у тому числі за межами митної території України, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає: «Перевезення по Україні» та/або «Міжнародні перевезення».
2. За яких умов у платника акцизного податку припиняється обов’язок з подачі декларацій?
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є .
Також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Отже, якщо платник здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не появились показники, що підлягають декларуванню, платник у такому звітному періоді нормами ПКУ не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку
3.Чи включаються до складу доходу та яким чином відображаються у Книзі обліку доходів і витрат внесені власні кошти фізичної особи підприємця на розрахунковий рахунок згідно з нормами ПКУ?
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
виручка в натуральній (не грошовій формі);
суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Таким чином, власні кошти, які фізична особа - підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.
4. В якому звітному місяці до середньомісячної кількості застрахованих осіб, з метою застосування понижуючого коефіцієнту, включаються працівники, яким нараховані доходи за декілька місяців (зокрема, відпустка, лікарняний, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами)?
З метою дотримання умов, що надають право роботодавцям на застосування понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та при його розрахунку, страхувальники використовують інформацію, зазначену ними у додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), зокрема, показник «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати».
Так, в таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 персоніфіковано по кожному працівникові відображається сума нарахованої заробітної плати, винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця).
На одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435, якщо, зокрема, протягом одного звітного періоду застрахованій особі нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди .
Таким чином, з метою застосування понижуючого коефіцієнту, працівники, яким нараховані доходи за декілька місяців (зокрема, відпустка, лікарняний, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), включаються до середньомісячної кількості застрахованих осіб лише в звітному місяці, в якому нараховані такі доходи.
Сектор комунікацій Уманської ОДПІ
ГУ ДФС у Черкаській області
ГУ ДФС у Черкаській області
