Насальський Руслан Леонідович

Nasalniy 1

Народився 10 липня 1995 року в простій селянській родині. Закінчив школу I-IIступенів. Вступив до Уманського професійного ліцею, здобув будівельну спеціальність. Ставши повнолітнім підписав контракт на військову службу в Збройних силах України. Коли, у 2014 році, Україну сколихнула війна, Руслан мужньо, зі зброєю в руках, став до захисту суверенності і територіальної цілісності та незалежності Батьківщини.

Війну Руслан зустрів у складі 17-ї окремої танкової бригади. На його долю випали запеклі бої літа 2014 року, страшна Іловайська трагедія, де Руслан отримав численні поранення. Проте, після реабілітації у місті Дніпро, він знову повернувся на передову до побратимів.

У 2016 році Руслан був зарахований до списків 109-го окремого гірського-штурмового батальйону, в якому дослужився до старшого сержанта розвід-зводу.

Руслан Насальський всім серцем вболівав за рідну землю. Товариші відгукувалися про нього, як про щирого, вірного, надійного друга, сміливого і рішучого воїна, який ніколи не ховався за чужими спинами, та сміливо виконував поставлені бойові завдання. За заслуги перед Батьківщиною сержант Насальський Руслан був відзначений багатьма нагородами, серед яких «За доблесть і звитягу».

Руслан був чуйним і люблячим батьком. Разом з дружиною вони ростили трьох діток – двох синочків та донечку, які завжди знали, що їхній тато захищає Україну. А ще, у Руслана залишилася згорьована мама та молодша сестра.

У війни немає свят…Вона не обирає, в який день принести біль і сльози.

Сумна звістка про загибель у зоні проведення ООС (АТО) поблизу населеного пункту Павлопіль Волноваського району, нашого односельчанина Насальського Руслана, сколихнула серця кожного небайдужого до людського горя.

Односельчани завжди будуть пам’ятати і шанувати воїна – захисника Руслана Насальського, який віддав шість кращих молодих років свого життя на захист України.

Загинув Герой 5 січня 2020року.