Міські комунальні структури та органи виконавчої влади спільними зусиллями забезпечили належний прийом майже 20 тисяч паломників хасидів з 23-ьох країн світу, які з 14 по 24 вересня 2009 року перебували в Умані біля могили цадика Нахмана з нагоди зустрічі нового 5570 року за єврейським календарем.
Підготовка до прийому була ускладнена невиправданою позицією представника МБФ щодо плати за додатково надані послуги комунальними підприємствами.
На жаль, група уманчан з незрозумілих причин дуже активно, з посиланням на норми закону, навіть на статті Кримінального кодексу, готувала і направляла від імені Фонду листи у верхні ешелони влади, звинувачуючи міську владу та комунальні служби в поборах, виступала як «захисник» інтересів хасидів, не володіючи глибиною питання та існуючими домовленостями сторін. «Результат» досягнутий: частину послуг комунальні підприємства надавали хасидам собі в збиток.
Представник МБФ імені рабі Нахмана Даніель Даян дав високу оцінку організаційним заходам всіх служб, висловивши лише побажання щодо більш інтенсивної санітарної очистки території.
Голова правління МБФ Давид Ассулін підтвердив готовність Фонду й надалі тісно співпрацювати з міською владою.
Нами підведені підсумки, узагальнені матеріали, надані службами, підготовлені пропозиції щодо прийому паломників хасидів у м.Умань і направлені в облдержадміністрацію та координатору заходів з організації прийому хасидів, визначеному Кабміном - Держкомнацрелігій.
Ситуація з організацією прийому хасидів непроста і вимагає вжиття невідкладних кардинальних заходів, насамперед з боку держави, які варто розділити на два види:
1.Реалізація термінових заходів, спрямованих на забезпечення умов прийому хасидів в Умані уже в наступному році (2010 рік - 200-річчя з дня смерті цадика); в т.ч. врегулювання статусу хасидів.
2.Прийняття державної програми розвитку інфраструктури історичної частини м.Умані, розрахованої на перспективу.
Проект цього документа зберігся, тому в короткий строк можна його доопрацювати і подати на повторний розгляд.
Заходи, зазначені в пункті 1, повинні передбачати надання до кінця цього року та в І половині 2010 р. фінансової та матеріальної підтримки комунальним службам міста з урахуванням нормативів,
передбачених в державі для обслуговування додатково 20 тис.осіб.
Чинне законодавство не дозволяє змусити власників житла, які здають житло в найм хасидам, встановити прилади обліку, міський бюджет таких коштів не має, тому було б правильно, якби на цю потребу та інші були спрямовані додаткові кошти, можливо, за рахунок Державної програми реформування житлово-комунального господарства чи з іншого джерела.
Потребують значної фінансової підтримки та надання сучасного обладнання санітарна, медична та служба МНС в місті.
Питання створення постійного міліцейського поста в районі могили з року в рік звучить в пропозиціях робочої наради, але МВС поки що його не вирішило.
Варто дослухатись до неодноразових звернень уманчан щодо спрощення режиму їх пересування в районі компактного проживання хасидів.
Питання, пов'язані з короткостроковою та довгострокою програмами, мають бути вирішені таким чином, щоб відповідне фінансування уже було передбачене бюджетом на 2010 рік.
А що ж повинні зробити на міському рівні владні структури та уманчани, причетні до прийому хасидів?
1. Потребує особливої уваги питання поселення хасидів, так як за умови постійного їх збільшення, приватного житла уманчан, де вони проживають, недостатньо, причому поселення має здійснюватись із врахуванням норми на 1 людину (хоча б 6 кв.м, як у гуртожитку). Можливо, доцільно розширити практику розгортання тимчасових наметових містечок, ввівши її в законодавче русло.
Окрім того, поселення відбувається стихійно і безконтрольно.
2. Серйозне занепокоєння викликає питання декларування доходів громадянами, які здають житло в найм хасидам. Ця процедура, передбачена чинним законодавством України, розрахована на законослухняність громадян, чого, на жаль, у нас ще немає, проте шляхи вирішення цієї проблеми треба шукати, і тут своє вагоме слово має сказати державна податкова адміністрація.
3. Такою ж проблемою є торгівля та організація харчування, які зараз фактично є підпільним бізнесом.
4. Широко практикується здача в найм не прийнятих в експлуатацію об'єктів, на які подається вода, газ, світло як на об'єкт в стадії будівництва, начебто надавачі послуг, не знають про факт експлуатації об'єкта.
Візьмемо для прикладу подачу електроенергії. Безумовно, на час будівництва за угодою електроенергія подається на об'єкт для технічних потреб і обліковується та проплачується за лічильником. Але ж напевне її кількість і плата значно менші, ніж у випадку експлуатації? І невже, якщо не зданий в експлуатацію будинок три роки поспіль використовується як готель з організацією харчування, працівники енергозбуту жодного разу не зняли показники лічильника і не помітили, що електроенергія
споживається не для технічних потреб, а для побутових?
Дуже важко в це повірити. Чому ж не повідомити про цей факт контролюючому органу для вжиття заходів? Мабуть, тому, що займати позицію стороннього спостерігача значно легше, ніж дбати про спільну справу. Напевне, схожа ситуація і по водозабезпеченню.
5. Серйозною проблемою є відсутність належного систематичного архітектурно-будівельного контролю на 14-гектарній території, визначеній генеральним планом історико-культурного центру брацлавських хасидів. Тут не спрацьовує плановий контроль, він має бути постійним, з застосуванням всіх заходів впливу, бо йдеться про безпеку та життя людей. Чи моджна використовувати недобудовану синагогу, як ритуальний об'єкт в наступному році?
Контролюючі органи зобов'язані знайти відповідні важелі впливу.
б. Потрібно тісно співробітничати з МБФ ім.рабі Нахмана, бо це єдина структура, яка забезпечує хоча б якийсь зв'язок з хасидським світом, акцентувати їхню увагу на тому, що в пункті 2.2.5 його статуту розділу «Мета та основні напрямки» зазначено: «організовує паломництво з різних країн світу до місця поховання цадика рабі Нахмана з Бреславу в м.Умань». Вони взяли на себе відповідальність і повинні її нести.
Необхідно постійно й наполегливо рекомендувати Фонду легалізувати свою господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових організацій зі статусом юридичної особи, як-то передбачено пунктом 2.2.11 Статуту. Особливо це важливо стосовно організації харчування, торгівлі, послуг, «мікв» тощо.
Лише при сприянні Фонду їх можна легалізувати. Зустріч з головою правління МБФ, яка відбулася 21 вересня 2009 р., дає підстави зробити висновок про його наміри спільно працювати над удосконаленням організації паломництва і готовність внести найближчим часом пропозиції з даного питання. Свої пропозиції ми уже направили голові правління Фонду п.Ассуліну.