Вигляд, місце та роль символіки нашого міста, визначені Положеннями про ці атрибути місцевого самоврядування.
Символіка Умані:
Козак зі списом відомий як герб міста близько 200 років. Озброєний лицар є символом захисту краю, міста від ворогів. Він промовляє про славне козацьке минуле міста, яке в нелегкий час борні за державність України, стало осередком козацького полку. Синій колір в геральдиці символізує вірність, чесність, бездоганність та лицарські чесноти. |
|
Прапор міста являє собою прямокутне полотнище синьої барви із співвідношенням сторін 1:1 /розмір полотнища згідно з еталоном ІОО х ІОО см/. Срібні зірки символізують чотирнадцять козацьких сотень, які входили до складу Уманського козацького полку. Синій колір в геральдиці символізує вірність, чесність, бездоганність та лицарські чесноти. Червоний колір лиштви нагадує про мужність та силу, сміливість, виявлені мешканцями міста при захисті свого краю, міста від ворогів." У центрі - зображення головної фігури міського герба-срібного козака зі списом. Зверху і знизу полотнище оздоблене лиштвою червоного кольору, яка складає 1/8 ширини прапора. На лиштві рівномірно розмішено 14 срібних зірок. Лицевий /аверс/ та зворотній /реверс/ боки однакові. Древко прапора / довжина - 2,5м, діаметр - 5 см / - пофарбоване у жовтий колір. Верхівка древка прапора увінчана металевою маківницею, кулястим наконечником жовтого кольору, що кріпиться /навінчується/ на базу того ж кольору.
|
Шестипроменева зірка − один із найстародавніших символів людства, що потім перейшов у світову геральдику як невід'ємна її складова. Належить до так званих астральних знаків. Символ вічності (з ХVIII століття) високих помислів, ідеалів (неминаючих цінностей, значення яких вічне − любов, віра, надія, мудрість).
В класичній геральдиці християнських народів зображалася скрізь, повсюди і завжди, коли потрібно було зобразити саме зірку.
Як символ, що не має специфічного політичного чи національного змісту, саме шестикутна зірка у ХVI-ХІХ століттях особливо широко застосовується в якості символу об'єднуючого. Чимало країн світу включили до державних гербів саме золоту 6-променеву зірку.
У Національному музеї історії України у 2004-2005 рр. експонувався прапор Богдана Хмельницького з Військового музею м. Стокгольм.
Він є єдиною з відомих реліквій, яка, на думку вчених, насправді належала гетьману. На білій лляній тканині зображено коло діаметром 60 см, до якого вписано великий хрест, вісім золотих (по чотири з кожного боку) та дві червоні шестикутні зірки. Під хрестом - срібний горизонтальний півмісяць-молодик ріжками догори.
Тотожні символи й на інших прапорах і корогвах Війська Запорозького, реєстрового козацтва та родових знаках православної шляхти. Так, на прапорі Самарського куреня Запорозької Січі, виготовленому 1772 року, вишиті хрест, півмісяць, одна велика зірка та 23 маленькі, розміщені в три ряди в кількості - 10, 3, 10, разом 24 шестипроменеві зірки. На прапорі Сергієвського та Кирилівського куренів у 1772-1774 рр., крім хреста, в колі бачимо 18 зірок, дві з них окремо, а інші розміщені в три ряди - 7, 2 і 7. Можна висунути припущення, що менші зірки на цих прапорах символізують козацькі сотні, а більша - Військо Запорозьке. На прапорі цього ж часу Титарівського і Мишастівського куренів, зображено півмісяць та дві великі шестикутні зірки. У центрі великої корогви Запорозької Січі бачимо великий білий хрест на червоному тлі з півмісяцем, шестикутною зіркою, сонцем і півмісяцем в кутах. Ці ж символи можна побачити на знаменах козацьких полків, зокрема Чернігівського, родових знаках козацької старшини, зокрема батька Івана Дорошенка, родини Дворецьких «Слонина», родини Чорнух, гербах українських міст - Батурина, Конотопа, Комишні, Зінькова та Варви.
Мало сумнівів у тому, що вищевказані символи прийшли до козаків із княжої доби. Адже козацька старшина не лише пишалася своїм давньоруським родоводом, а й вважала себе нащадками шляхетних воїнів-сарматів. Про це свідчать письмові відгуки того ж Богдана Хмельницького.
За дорученням Уманського міськвиконкому група авторів у складі: Ю.К. Савчука* (Комітет державних нагород та геральдики при Президентові України) – керівник, М.Ф. Дмитрієнко (Інститут історії НАН України) – консультант та завідувача відділом з охорони архітектурних пам’яток міста Умані В.М. Лісаченка розробила положення про герб, прапор, печатку та колар – символ влади міського голови.
* Юрій Костянтинович Савчук — український історик. Фахівець у галузі спеціальних історичних дисциплін, зокрема геральдики та вексилології. Співавтор проекту Великого Державного Герба України. Автор концепції масштабної міжнародної виставки «Гетьманські клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького у колекціях музеїв Європи», автор праць: Міська геральдика Поділля. — Вінниця, 1995; Герби міст України. — К., 2001 (у співавторстві).
1996 року захистив кандидатську дисертацію «Міська геральдика Поділля»
У 2001—2002 роках був завідувачем сектора Управління державних нагород та геральдики Адміністрації Президента України.
Згідно вимог Указу Президента України „Про впорядкування геральдичної справи в Україні» від 18.05.2000 р. № 694 міська символіка була направлена на експертизу в Комісію державних нагород та геральдики при Президентові України, яка зробили такий висновок (лист від 25.05.2001 р. №25):
2. Герб та прапор м. Умані відповідають геральдико-вексилологічним правилам, враховують історичну традицію, виконані на належному фаховому рівні та прийнятні для впровадження».
У 1996 р. питання щодо символіки міста висвітлювалось на шпальтах газети „Уманська зоря".
Інформацію з даного питання можна одержати, окрім архівних документів, і в міському краєзнавчому музеї.
КОМІСІЯ ДЕРЖАВНИХ НАГОРОД ТА ГЕРАЛЬДИКИ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ |
||||
25.05.2001 № 25 | ||||
ВИСНОВОК Комісії державних нагород та геральдики щодо герба та прапора м. Умані |
||||
Розглянувши документи Уманської міської ради щодо герба та прапора міста, Комісія зазначає:
|