27 липня в Умані відбувся мітинг-реквієм, приурочений роковинам розстрілу в Умані в’язнів Чортківської в’язниці, що на Тернопільщині.
У липні нинішнього року виповнюється 77 років від трагічних подій на Галичині у період Другої світової війни. Тоді, у червні-липні 1941 року, перед відступом Червоної Армії з території Західної України у місцевих в’язницях, без вироку суду, було знищено тисячі мирних мешканців краю. Лише одиницям вдалося втекти. 20 липня 1941 року в підвалах Уманської в’язниці було страчено понад 700 політв’язнів.
Вшанувати пам'ять загиблих земляків до Умані приїхали понад 200 гостей з різних областей України серед них почесні гості: голова Черкаської обласної державної адміністрації Юрій Ткаченко, заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації Віталій Коваль, голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна, голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук, заступник міського голови м. Умань Жанна Лозінська.
«У ці липневі дні вже традиційно до вшанування пам’яті репресованих приєднуються і нащадки загиблих. Тому, пам’ять – це запорука не повторення комуністичного тоталітарного режиму. Це наша відповідальність за майбутнє і моральний обов’язок перед мільйонами невинно страчених українців», – зазначила заступник міського голови Жанна Лозінська.
Високопреосвящені владики та всечесні отці відслужити поминальну падахиду за жертвами Чортківської трагедії.
По завершенню учасники заходу поклали квіти до меморіалу, на гранітних плитах якого викарбувані імена загиблих, та виконали Гімн України.
Довідково: Масові арешти серед місцевого населення, в основному української інтелігенції, НКВС провели у Львові, Cтаніславі, Дрогобичі, Самборі, Тернополі, Бережанах, Чорткові та в багатьох інших галицьких містах. Одна з цифр, що зустрічається у публікаціях – 200 тисяч осіб. Чортківська трагедія 1941 року є серед них однією з жахливіших. Без усяких пояснень причини арешту було схоплено і ув’язнено в місцевій тюрмі викладачів, правників, лікарів, активістів громадських організацій, більшість з них пізніше пішки були відконвойовані на схід в напрямку Умані. Майже двісті осіб, що не витримували переходу, було страчено в дорозі.
