Податок на доходи військовослужбовців став майже такою самою гострою темою програм і дискусій у ЗМІ та соціальних мережах, як і розмір їхнього грошового забезпечення. Щоправда, питання цього податку перевело напрям дискусії з Центру на громади, — ті начебто не допомагають чи недостатньо допомагають ЗСУ.
Треба віддати належне посадовцям, які мають реальні цифри й не беруть участі в публічних дискусіях. Адже ті, хто знає бюджетне законодавство й має конкретні цифри, обґрунтувати вилучення податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з місцевих бюджетів не зможуть.
Так, Мінфін видав роз’яснення від 15.06.2023 року №05130-14-5/16317, яким придбання допомоги для підрозділів Об’єднаних сил ЗСУ з місцевих бюджетів називає незаконним. Та й Державна аудиторська служба України дає негативні висновки щодо використання коштів громад на оборону. Хоча тільки зараз зареєстровано законопроєкти №9559-д та 9560-1, які мають легалізувати витрати муніципалітетів на оборону й дати можливість без кримінальної відповідальності допомагати військовим.
Чому допомогу громад силам оборони необхідно легалізувати й для чого в громади мають і надалі надходити 64% ПДФО, включаючи податок з грошового забезпечення військовослужбовців, обґрунтуємо цифрами і законом.
Асоціація міст України отримала докладні дані від 754 громад із 1470, — вибірка понад 50%, яка включає всі обласні центри, що перебувають зараз під контролем України.
Військовий ПДФО цих громад за фактом 2022 року і планом 2023-го сумарно становитиме 116,72 млрд грн (за даними офіційного державного порталу Open budget по всіх громадах, сумарний обсяг військового ПДФО за 2022–2023 роки становитиме 128 млрд грн).
При цьому міста, села і селища за цей період долучилися до наближення Перемоги України через допомогу Об’єднаним силам ЗСУ, безпосередньо виділивши тільки станом на зараз 28,7 млрд грн, у тому числі перерахували пряму фінансову допомогу в розмірі 14,8 млрд, купили обладнання і техніки на 7,04 млрд, вклали кошти сільських, селищних, міських бюджетів у купівлю військових ОВДП на 6,15 млрд, виділили на облаштування військових ліній захисту 0,71 млрд грн.
Це кошти, перераховані органами місцевого самоврядування без оновленого для цього законодавства, всупереч правоохоронцям, які за всіма випадками відкривають провадження за нецільове використання коштів.
Крім цього, через воєнні дії, для безпеки жителів, на створення й ремонт укриттів витрачено 8,99 млрд грн, на терміновий ремонт зруйнованих обстрілами інфраструктурних об’єктів — 10,76 млрд, на забезпечення проживання внутрішньо переміщених осіб — 3,83 млрд грн. Тож сумарно витрати з бюджетів громад, пов’язані з безпекою та обороною, становлять 52,28 млрд грн. І це лише прямі перерахування з місцевих бюджетів, без знайдених благодійних, спонсорських і донорських коштів на паливо, дрова, запчастини й дрони.
До речі, за даними Мінекономіки, органи місцевого самоврядування купили дронів тільки через Prozorro більш як на 1 млрд грн.
