18 березня українська спільнота відзначає 120-у річницю від дня народження Надії Суровцової – видатної громадської і політичної діячки, співробітника Міністерства закордонних справ Української Народної Республіки, історика, письменниці, журналістки, політв’язня.

У переддень цієї події у приміщенні художнього музею відбувся вечір пам’яті видатної землячки «Надія – втілення українського духу». На захід завітали представники міської влади, уманчани, які особисто були знайомі з Надією Віталіївною, молодь, яка прагнула більше дізнатися про видатну жінку.

Теплими спогадами про Надію Суровцову поділилися заслужений учитель України Людмила Лісова, політв’язні Богдан Чорномаз і Кузьма Матвіюк, член Національної спілки журналістів України Валентина Козицька, член народознавчого товариства «Берегиня» Надія Тульчинська.

Студенти Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. Т.Г. Шевченка інсценізували уривок з книги Надії Суровцової «Спогади», в якому відома українка постала молодою дівчиною, сповненою мрій про незалежну українську державу.

Затамувавши подих, присутні слухали поетичні твори Надії Суровцової, Дмитра Калюжного, Людмили Лісової про сильний характер і незламність Надії у виконанні учнів школи-колегіуму № 7 та студентки педуніверситету.

Довідково. За свою активну громадську діяльність, пропагування ідей української державності Надія Суровцова майже 30 років провела у сталінських концтаборах. Після звільнення проживала в Умані, брала активну участь в культурному житті міста, вивчала історію парку «Софіївка», вела краєзнавчу роботу. На громадських засадах працювала у місцевому музеї, багато зусиль доклала до створення картинної галереї. Виступала зі статтями й рецензіями в місцевій пресі, збирала матеріали до довідника про видатних людей, що походили з Умані.

З 2005 року в Умані працює музей-квартира Надії Суровцової, де відтворено кімнату з особистими речами відомої українки.